Про нововведення, які вступили в силу для бізнесу та про те, до чого готуватися українцям, читайте в підбірці ТОП-5 правових новин тижня від адвокатського бюро «Паляничко та партнери».

  1. З 06 серпня 2019 року вводяться нові вимоги до інформування споживачів про харчові продукти.

6 серпня набув чинності Закон України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема, стосовно їх маркування, а також обов’язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів. Вимоги Закону України поширюватимуться не тільки на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, але і на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізуються в закладах громадського харчування. Відповідно до вимог Закону України інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити в оману стосовно характеристик, властивостей, складу харчових продуктів. Дана вимога поширюватиметься як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

Також, у новому Законі звернено увагу на вимоги стосовно інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно. Так, уся обов’язкова інформація про харчові продукти має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту.

Разом з цим, статтею 18 Закону України надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до…», «краще спожити до кінця…») зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

Законом України визначено основні вимоги до інформації про харчові продукти, що надаються у добровільному порядку, зокрема, закріплено визначення «натуральних» молочних продуктів.

Варто відмітити, що Законом України значною мірою посилено відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

2. З 05 серпня 2019 року банківські рахунки українців переводитимуть на IBAN.

З 5 серпня 2019 р. нові рахунки клієнтам банки відкриватимуть відповідно до вимог стандарту IBAN. Водночас чинні номери рахунків банки змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням чинного номера аналітичного обліку.

З 1 листопада 2019 р. застосування IBAN стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема під час транскордонних переказів. Тобто всі перекази з 1 листопада 2019 р. будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.

Водночас усі платіжні картки, емітовані банками до рахунку клієнта, залишаються чинними; вони є платіжним інструментом, який надає клієнту можливість за допомогою платіжного пристрою, зокрема ініціювати переказ коштів з банківського рахунка.

У період з 5 серпня до 31 жовтня 2019 р. клієнти банків у документах на переказ коштів можуть заповнювати реквізити «Код банку» та «Рахунок» у будь-яких варіаціях.

Запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів НБУ. Загалом використання стандарту IBAN завдяки скороченню реквізитів має зробити зручнішим оформлення розрахункових документів.

Завдяки цьому клієнти банків зможуть:           

  • зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;
  • уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах;
  • швидше здійснювати перекази та отримувати кошти.

Серед інших переваг для клієнтів банків НБУ планує запровадження стандарту для здійснення платежів з використанням QR-кодів для учасників платіжного ринку. Використання QR-кодів, які міститимуть інформацію про IBAN, сприятиме спрощенню сплати рахунків та обміну платіжною інформацією.

3. До заяви про примусове виконання не потрібно надавати квитанцію про сплату авансу.

Новою редакцією п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 2 квітня 2012 р. № 512/5, встановлено, що під час подання заяви про примусове виконання рішення до органу ДВС чи до приватного виконавця більше не потрібно додавати квитанцію про сплату авансового внеску.

 Оригінал/дублікат виконавчого документа додається як і раніше. Також конкретно визначено що має містити заява про примусове виконання рішення, зокрема, назву і дату видачі виконавчого документа; ПІБ стягувача; дату народження та адресу місця проживання чи перебування стягувача; реквізити рахунку для отримання стягнутих з боржника грошових сум, тощо. Також у заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення. Новою редакцією п. 2 розділу VI визначено що входить до мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Зокрема мінімальні витрати складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; тощо. До витрат, пов’язаних з винесенням постанов, входять витрати на виготовлення постанов та супровідних листів до них; пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати, тощо). Розмір понесених додаткових витрат визначатиметься виконавцем на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, який має винести постанову про визначення розміру додаткових витрат. За новою редакцією п. 3 розділу VI виконавець зобов’язаний підготувати звіт про використання авансового внеску, в якому навести перелік витрат, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Якщо витрати виконавчого провадження буде здійснено за рахунок авансового внеску стягувача, то такі кошти будуть перераховані стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження.

4. Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового

ринку «Про внесення змін до Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів» від 4 червня 2019 р. № 307.

У тексті Положення визначено, що ідентифікація й верифікація відбуватиметься не лише щодо клієнтів, а також щодо номінального утримувача та клієнтів номінального утримувача. Зокрема це визначили у п. 4, 13, 15 п. 8 розділу III, п.п. 8, 9, 10 розділу V і т.д.

За новим абз. 2 у п. 2 розділу V у разі, коли клієнтом суб’єкта первинного фінансового моніторингу є номінальний утримувач або утримувач діє як представник чи від імені / в інтересах свого клієнта, то суб’єкт моніторингу до встановлення з ним ділових відносин та під час його вивчення, забезпечує виявлення факту належності до національних, іноземних публічних діячів, тощо.

Якщо буде підтверджено факт належності осіб до публічних діячів та/або діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їхніх близьких осіб, і т.д., то суб’єкт фінмоніторингу зобов’язаний з’ясувати джерела походження коштів та активів таких осіб.

Також щодо номінального утримувача та його клієнтів суб’єкт первинного фінансового моніторингу розроблятиме критерії ризику клієнта та порядок оцінки ризику проведення ним фінансових операцій.

Новою редакцією абз. у п. 14 визначено, що поглиблена перевірка клієнта номінального утримувача буде здійснюватись на підставі інформації, отриманої від номінального утримувача та з відкритих джерел.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснюватиме додаткові заходи стосовно іноземної фінансової установи, з якою встановлюватимуться кореспондентські відносини, зокрема:

збиратиме інформацію для повного розуміння діяльності такої установи та з’ясування її репутації і якості нагляду;

оцінюватиме заходи іноземної фінансової установи щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом; тощо.

Депозитарна установа, якщо її клієнтом є номінальний утримувач, встановлюватиме особу, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція на рахунку такого номінального утримувача – тобто встановлюватиме вигодоодержувача.

5. Президент підписав Угоду про вільну торгівлю з Ізраїлем.

Дата набуття чинності угоди настане за 60 днів після ратифікації українським та ізраїльським парламентами. Підпис президента завершив процес ратифікації угоди Україною.

В межах угоди про вільну торгівлю Ізраїль скасує близько 80% всіх мит проти українських промислових товарів та 9% мит, які застосовуються проти товарів агросектору. Натомість Україна також скасує близько 70% мит, які застосовуються на ізраїльську промислову продукцію та 6% мит проти сільськогосподарської.

Будьте в курсі разом з нами!

Адвокатське бюро «Паляничко та партнери» — ми тримаємо руку на пульсі всіх законодавчих змін, щоб Ви дізнавалися про них першими!

- Создание бизнеса
- Консультация
- Сопровождение
- Защита бизнеса

- Аудит
- Подготовка к проверке
- Сопровождение при проверке
- Оспаривание результатов

- Создание бизнеса
- Консультация
- Сопровождение
- Защита бизнеса

- Аудит
- Подготовка к проверке
- Сопровождение при проверке
- Оспаривание результатов

© 2015-2019 АБ «Паляничко и партнеры»
Политика Конфиденциальности.

Разработка и дизайн - DK web-studio