Майно може стягуватися на погашення тільки тієї заборгованості, яку воно забезпечує.

Такий висновок зробив Касаційний господарський суд Верховного суду по справі №922/4404/15.

Обставини справи

Відповідно до обставин справи ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до місцевого господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу нерухомого майна (квартири) банкрута і договору купівлі-продажу цього майна.

Справа розглядалася неодноразово.

За результатами нового розгляду справи місцевий господарський суд задовольнив заяву банку, мотивуючи своє рішення тим, що ліквідатором з порушенням вимог ст. ст. 49, 90 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  передано на продаж у межах справи про банкрутство майно фізичної особи Довгаль В.В., яке є предметом забезпечення зобов’язань за договором споживчого кредитування на придбання житлової нерухомості і, відповідно, не пов’язане зі здійсненням боржником підприємницької діяльності.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви банку з посиланням на те, що матеріалами справи підтверджується обставина використання придбаного Довгаль В.В. нерухомого майна (квартири) у підприємницькій діяльності боржника (з метою отримання прибутку).

З таким висновком суду апеляційної інстанції КГС ВС не погодився з огляду на таке.

Системний аналіз положень ст. ст. 90, 91 Закону про банкрутство дає змогу зробити висновок про те, що законодавцем унеможливлюється задоволення вимог кредитора-заставодержателя за вимогами, не пов’язаними з підприємницькою діяльністю, та включення до ліквідаційної маси і реалізація ліквідатором предметів застави (іпотеки) за зобов’язаннями, не пов’язаними з підприємницькою діяльністю. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 16 квітня 2019 року у справі №916/458/14.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між ПАТ «УкрСиббанк» та фізичною особою Довгаль В.В. було укладено договір споживчого кредитування, цільовим призначенням якого є особисті потреби позичальника, а саме кредит на придбання житлової нерухомості, який згодом був забезпечений іпотекою нерухомого майна — спірною квартирою.

Отже, оскільки передана в іпотеку квартира перебуває під обтяженням для забезпечення виконання зобов’язань Довгаль В.В. як фізичної особи перед банком, то зазначене нерухоме майно не може бути використане для погашення заборгованості, яка виникла у зв’язку з господарською діяльністю ФОП, і на це майно не може бути звернуто стягнення на погашення будь-якої іншої заборгованості, крім тієї, яке воно забезпечує.

Тобто до ліквідаційної маси банкрута ФОП не входять спірні квартири, які перебувають під обтяженням на підставі договорів іпотеки згідно з договорами, що були укладені між банком та фізичною особою, а не ФОП. Аналогічну правову позицію висловив ВCУ у справі №6-210цс14 від 21 січня 2015 року.

Будьте в курсі разом з нами!

Адвокатське бюро «Паляничко та партнери» — коли потрібний результат!

- Создание бизнеса
- Консультация
- Сопровождение
- Защита бизнеса

- Аудит
- Подготовка к проверке
- Сопровождение при проверке
- Оспаривание результатов

- Создание бизнеса
- Консультация
- Сопровождение
- Защита бизнеса

- Аудит
- Подготовка к проверке
- Сопровождение при проверке
- Оспаривание результатов

© 2015-2019 АБ «Паляничко и партнеры»
Политика Конфиденциальности.

Разработка и дизайн - DK web-studio